- обачний
- —————————————————————————————оба́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
обачний
Смотреть что такое "обачний" в других словарях:
обачний — а, е. 1) Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. 2) Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний … Український тлумачний словник
обачний — [оба/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обачний — (який діє спокійно, розумно), розсудливий, розважливий, розважний, завбачливий, передбачливий; оглядний, обережний (який не наражається на небезпеку) … Словник синонімів української мови
зрительний — обачний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бачний — а, е, зах. Обачний, обережний … Український тлумачний словник
бережений — I бер ежений а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до берегти 1), 2). II береж ений а, е. Який усього остерігається; обережний, обачний. || у знач. ім. береже/ний, ного, ч. Обережна, уважна, обачна людина … Український тлумачний словник
бережкий — а/, е/. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний … Український тлумачний словник
обачливий — а, е. Те саме, що обачний 1) … Український тлумачний словник
обачність — ності, ж. Абстр. ім. до обачний … Український тлумачний словник
обачно — Присл. до обачний … Український тлумачний словник
